Заява про злочин, розслідування та бездіяльність слідчого.

 

 

 

Заяву (повідомлення) про злочин, відповідно до вимог ч. 1 ст. 214 КПК України, слідчий / прокурор мають невідкладно внести до єдиного реєстру досудових розслідувань (ЄРДР) та розпочати розслідування. 

Особа, яка повідомила про злочин, виходячи з положень закону, має бути впевнена – одразу після подання заяви буде розпочате досудове розслідування. Але на практиці кожна така особа впевнюється у зворотному – досудове розслідування за більшістю заяв про злочин не буде розпочате.

Спершу прокурор / слідчий вдаватимуть, що не вбачають у заяві ознак злочину, тому мають таку заяву за звичайне звернення, на яке, можливо, за місяць нададуть відповідь.

Кримінальний процесуальний кодекс України надає заявникові право оскаржити слідчому судді бездіяльність слідчого /прокурора, коли вони зволікають із початком розслідування за заявою про злочин.

Наразі слідчі судді у більшості випадків задовольняють відповідні скарги та ухвалюють рішення, якими зобов’язують прокурора / слідчого внести відомості з повідомлення про злочин до єдиного реєстру досудових розслідувань.

Після отримання ухвали слідчого судді, якою скарга на бездіяльність слідчого задоволена, та зобов’язано слідчого / прокурора внести до ЄРДР відомості, які містяться в повідомленні / заяві про злочин заявник не завжди отримує той результат, на який розраховував.

Набули поширення випадки, коли слідчий чи прокурор не вказують у реєстрі обставини злочину, викладені у заяві, а лише посилаються на ухвалу судді  та вказують статтю кримінального кодексу, яка зовсім не відповідає ознакам злочину про які повідомляли заявник або потерпілий.

По суті заявник або потерпілий опиняються знову на самому початку вже здоланого шляху: кримінального провадження, розпочатого за ознаками злочину, про якій вони заявили не існує.

Водночас процесуальні можливості примусити слідчого розпочати розслідування вже використані: скарга на бездіяльність була подана, скарга розглянута слідчим суддею і за результатами постановлено ухвалу, якою скарга задоволена. Проте у підсумку бажана кримінальна справа відсутня.

Проте рішення, принаймні процесуально, існує. Насамперед потрібно звернути увагу, що Кримінальний процесуальний кодекс України 2012 року, на відміну від кодексу 1960 року, не містить стадії порушення кримінальної справи, а передбачає внесення до ЄРДР відомостей про обставини, які можуть свідчити про вчинення злочину.

Отже реєстрація кримінального провадження сама по собі не тотожна внесенню до ЄРДР відомостей про обставини, які вказують на вчинення злочину, та не звільняє уповноважену особу внести відомості із заяви (повідомлення) про злочин до ЄРДР в порядку та обсязі, встановлених відповідним законодавством.

Наразі реєстрація повідомлення про злочин полягає не у волевиявленні уповноваженої особи розпочати розслідування. Ніт! Немає вже стадії порушення кримінальної справи, не існує вже осіб (слідчих, прокурорів тощо), яким би було надано право вирішувати: розпочати чи не розпочати розслідування злочину.

Законодавець усе вирішив за слідчих і прокурорів: в кожному випадку надходження повідомлення про злочин починається досудове розслідування – розпочинається кримінальне провадження.

Яка ж тоді роль слідчих та прокурорів? Внесення до реєстру відомостей про злочин, наведених у відповідному повідомленні заявника / потерпілого. Не реєстрація кримінального провадження, не відкриття чи порушення кримінальної справи, а внесення сукупності відомостей.

 

Тепер варто повернутися до тексту ст. 214 КПК України, яка зобов’язує слідчого / прокурора реєструвати повідомлення про злочини та звернутися до п. 1 глави 2 розділу І Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення, затвердженого наказом генерального прокурора України №298 від 30 червня 2020 року (надалі – Положення про ЄРДР), аби зрозуміти які саме дії має виконати слідчий / прокурор під час внесення до ЄРД повідомлення про злочин.

Слідчий, відповідно до ч. 1 ст. 214 КПК України, невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви про вчинене кримінальне правопорушення, зобов’язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.

До ЄРДР, відповідно до вимог п. 1 глави 2 розділу І Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення, затвердженого наказом генерального прокурора України №298 від 30 червня 2020 року (надалі – Положення про ЄРДР), вносяться відомості про: час та дату надходження заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення або виявлення з іншого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення; прізвище, ім’я, по батькові (найменування) потерпілого або заявника; інше джерело, з якого виявлені обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення; короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела; попередню правову кваліфікацію кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність.

Формування Реєстру, відповідно до вимог п. 1, 2 глави 1 розділу ІІ Положення про ЄРДР, розпочинається з моменту внесення до нього Реєстратором відповідних відомостей про кримінальне правопорушення, зазначених у заяві чи повідомленні про його вчинення або виявлених ним самостійно з будь-якого джерела. Усні заяви заносяться слідчим, дізнавачем (уповноваженою особою іншого підрозділу) або прокурором до протоколу, який підписується заявником. Відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела, повинні відповідати вимогам пункту 4 частини п'ятої статті 214 КПК України, зокрема мати короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення. 

Розлога цитата була потрібна, щоби наочно показати в чому саме полягає реєстрація повідомлення про злочин.

Таким чином, відповідно до вимог ст. 214 КПК України, п. 1 глави 2 розділу І, п. 1, 2 глави 1 розділу ІІ Положення про ЄРДР, належне виконання обов’язку із внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР полягає у внесенні не будь-яких відомостей, а саме тих відомостей про кримінальне правопорушення, які викладені у відповідній заяві.

Прокурор та слідчий не уповноважені на власний розсуд визначати які саме відомості вносити до реєстру. Перелік цих відомостей визначений законодавством, і зміст – також: оскільки відомості про злочин мають вноситися саме ті, які заявник /потерпілий навели у своїй заяві.

На досудовому провадженні, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, можуть бути оскаржені рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора, зокрема, бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.

Форма бездіяльності, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, може бути різною.

Наразі найпоширенішою формою такої бездіяльності є повне ігнорування заяви / повідомлення про злочин, які розглядаються як звернення громадян, а не повідомлення про злочин. Відповідно до ЄРДР з приводу таких заяв не вноситься жодних відомостей.

Проте бездіяльність може виявлятися також у вигляді неналежного внесення відомостей до ЄРДР. Наприклад, коли замість короткого викладу обставин, які вказують на наявність ознак злочину, в ЄРДР робиться запис про ухвалу слідчого судді, якою задоволена скарга заявника / потерпілого на бездіяльність.

Якщо слідчий або прокурор неповно виклали обставини, наведені у заяві потерпілого, «забувши» окремі ознаки, які випливають на кваліфікацію кримінального правопорушення, про які повідомив заявник, це також буде певною формою бездіяльності. 

Бездіяльність, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, відсутня тільки в тому випадку, коли до ЄРДР внесені усі відомості у повній відповідності із вимогами законодавства і так, як їх повідомили заявник /потерпілий.

Доти доки записи в ЄРДР бодай на йоту не відповідають вимогам законодавства щодо внесення відомостей до ЄРДР – є підстави вести мову про бездіяльність, яка може бути оскаржена зацікавленою особою слідчому судді в порядку, передбаченому ст. 303 КПК України.

Ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування, відповідно до ч. 1 ст. 307 КПК України, може бути про: скасування рішення слідчого, дізнавача чи прокурора;  скасування повідомлення про підозру; зобов’язання припинити дію; зобов’язання вчинити певну дію; або відмову у задоволенні скарги.

Отже під час оскарження бездіяльності, яка полягає у невнесенні відомостей до ЄРДР, не варто себе обмежувати стандартною вимогою про внесення відомостей, викладених в заяві.

Слідчий суддя може своєю ухвалою зобов’язати вчинити певну дію. Кримінальний процесуальний кодекс України не містить переліку дій, до вчинення яких може бути зобов’язаний слідчий /прокурор.

Тому заявник, виходячи із вимог Положення про ЄРДР, які встановлюють зміст відомостей, які мають вноситися до ЄРДР, може конкретизувати свої вимоги, а слідчий суддя може, відповідно, зобов’язати слідчого /прокурора внести до ЄРДР конкретну частину відомостей. Наприклад внести відомості про заявника, або навести стислий виклад обставин у відповідності із змістом повідомлення заявника, або навести попередню кваліфікацію у відповідності із обставинами злочину, як вони наведені у заяві потерпілого тощо.

 адвокат Портянко Сергій

місто Кременчук