Адвокат Портянко Сергій Петрович

Чоловік був мобілізований 16 разів. Усі 16 разів військові частини, до яких його направляли для проходження служби, відмовлялися від нього та повертали. Відомо, що стан здоров'я новоспеченого бійця не влаштовував військові частини. Зрештою це шапіто чоловікові набридло. Справедливо, як на мою думку. Тож останні два виклики чоловік проігнорував та для відправки до частини не з'явився. Вироком Козельщинського районного суду чоловіка засудили до двох років позбавлення волі з іспитовим строком у 2 роки. Докази судом не досліджувалися, бо обвинувачений вину не заперечував. Мабуть і апеляційної скарги від захисника не буде. Показання обвинуваченого, викладені судом у Вироку :  Пояснив, що обставини справи викладені в обвинувальному акті правильно. Він цілком розуміє, що порушив закон і не мав так вчиняти. Щодо мотивів вчинення кримінальних правопорушень, пояснив, що дійсно 09.11.2023 він не з`явився на відправку до військової частини, але до цього йому ще 16 разів вручалися повістки ...

  Ідея судового контролю за розслідуванням злочинів полягає в наданні судом (слідчим суддею) дозволу слідчому / прокуророві на проведення процесуальних дій чи обмеження прав та свобод людини у кримінальній справі. Ґрунтується ідея на припущенні, що суд по відношенню до розслідування є органом неупередженим та об’єктивним. Оскільки розслідування злочинів не входить до обов’язків судді, суддя не несе відповідальності за результати слідства. Отже суддя як незацікавлена в результатах розслідування особа може зосередитися на питанні дотримання прав і свобод людини та забезпеченні законності рішень, які ухвалюються в ході розслідування. Судовий контроль за розслідуванням злочинів почали впроваджувати у 2001 році. 21 червня 2001 року був ухвалений Закон «Про внесення змін до Кримінально-процесуального кодексу України», який встановив що застосування запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, продовження строку тримання під вартою та дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи мож...

  У разі смерті фізичної особи члени її сім'ї або інші фізичні особи, уповноважені ними, відповідно до ч. 4 ст. 285 ЦК України, мають право бути присутніми при дослідженні причин її смерті та ознайомитись із висновками щодо причин смерті, а також право на оскарження цих висновків до суду. Причина смерті, як правило встановлюється за результатами розтину трупа. Розтини проводяться судово-медичними   експертами, якщо йдеться про злочин, або патологоанатомом, якщо смерть настала внаслідок хвороби, лікування або злочину, який було добре приховано. Проведення патологоанатомічного дослідження регулюється Порядком проведення патологоанатомічного розтину, затверджений наказом МОЗ України №1877 від 06 вересня 2021 року. Як відбувається допуск родичів чи уповноважених родичами померлого осіб до участі у розтині? Ніяк. Присутність сторонніх осіб, родичів і близьких померлого під час проведення розтину, відповідно до абзацу 5 пункту 5 Порядку проведення патологоанатомічного розтину, затв...

  07 березня 2022 року набув чинності Закон України « Про внесення змін до Кримінального кодексуУкраїни щодо посилення відповідальності за мародерство » від 3 березня 2022 року №2117-IX, яким низку статей, які встановлюють відповідальність за злочини проти власності було доповнено новою кваліфікованою ознакою: вчинення злочину в умовах воєнного або надзвичайного стану. На перший погляд подібні зміни здаються логічними. В умовах воєнного стану власнику важко забезпечити постійний та належний рівень охорони майна: комендантська година, нестабільне електроживлення, руйнування приміщень та сховищ тощо. Отже об’єктивно складаються сприятливі умови для злочинів проти власності. Проте на практиці застосування новацій пішло дещо хибним шляхом. В якийсь момент прокурори та судді вирішили що ознака «вчинення в умовах воєнного стану» пасуватиме будь-якому злочину вчиненому у період дії воєнного стану. Отже будь-яка крадіжка, яка за обставинами жодним чином не відрізняється від такої сам...

  Верховний Суд надіслав засобами системи «електронний суд» акт про стан матеріалів справи – які надійшли у пошкодженому вигляді зі слідами залиття та з ознаками цвілі. Дивне поєднання цвілі та сучасних діджитал технологій. Згадалося як колись довелося порпатися серед завалів поцвілих кримінальних справ у пошуках практики розслідування та судового розгляду справ про злочини проти працівників правоохоронних органів.   Було це у 90-ті роки. Потрапила мені для розслідування кримінальна справа про втечу з-під варти із зали суду. На перший погляд справа не складна. Але. Під час втечі виникла бійка між втікачем та його поплічниками і працівниками міліції, які мусили забезпечити перебування під вартою засудженого. Зрештою уся ця веремія прокотилася судом і вибила вхідні двері суду. Однією втечею було вчинено купу злочинів: хуліганство, низка злочинів проти працівників міліції, власне втеча з-під варти, та співучасть у цих злочинах.   Не зовсім ясно з якого боку того клубка-к...

  Праворуч прокурор Нахимівського району міста Севастополя Остапенко А.А., ліворуч прокурор - криміналіст пр-ри міста Севастополя Горошко О.І.* Прокурор Нахимівського району міста Севастополя Остапенко Анатолій Антонович експертів та вчених не любив. Використовував ці слова здебільш як лайку: академіки, професура, блін, аби день до вечора; експерти, блін, вони ж як до місяця відстань** міряють.   Коли потрібно було мотивувати слідчого до ініціативних та наполегливих дій з розслідування, прокурор казав: ми ж не як вчені, які чекають на дощ. Почувши таке напучування, слідчий розумів, що не має права пускати справу самопливом, мусить спрямовувати та контролювати її перебіг.   Місяць, до якого на думку Нахимівського прокурора вчені  вимірюють відстань Висновок експерта це різновид доказу. Жоден доказ не має для суду наперед визначеної сили. Кожен доказ оцінюється на належність, допустимість та достовірність, а у своїй сукупності докази оцінюються щодо несуперечнос...

  Чинне кримінальне процесуальне законодавство не передбачає перевірки показань особи із застосуванням спеціального технічного засобу – поліграфа (детектора брехні) – та використання отриманих відповідних даних як доказу. Якщо суд першої інстанції безпосередньо допитав свідка та під час ухвалення обвинувального вироку послався на отримані показання як на докази, дослідивши при цьому звіт про результати використання поліграфа, то це не є порушенням вимог кримінального процесуального законодавства. Таких висновків підкинув Верховний Суд у постанові від 26 січня 2023 року у справі №183/3452/19. Тобто свідка чи іншу допитувану особу можна налякати, що її свідчення будуть перевірені за допомогою детектора брехні. Попередити про кримінальну відповідальність за неправдиві свідчення. Потім сказати, що усе добре, показання свідка отримані законно, а на результати дослідження за допомогою детектора брехні суд не посилався як на доказ. Порушень немає. Існує безліч способів перевірки правдиво...

  Суд під час судового провадження, відповідно до ч. 1 ст. 134 КПК України , має право за власною ініціативою здійснити судовий виклик певної особи, якщо суд встановить наявність достатніх підстав вважати, що така особа може дати показання, які мають значення для кримінального провадження.   Чи надає наведена норма суду право збирати докази? Що означає право суду з власної ініціативи викликати осіб для дачі показань та чи існують межі такої можливості?   Кримінальне провадження здійснюється, відповідно до ч. 1 ст. 22 КПК України, на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.   Суд, відповідно до ч. 6 вказаної статті, зберігаючи об’єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов’язків.   Збирання доказів, відповідно д...