Скасування арешту на майно після закриття кримінального провадження

Арештом майна у кримінальному провадженні, відповідно до частини 1 статті 170 КПК України, є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Найбільше клопоту завдає арешт майна, яке визнане речовим доказом у справі, оскільки коло речей, які можуть бути доказом у справі дуже широке і може належати особам, які не мають до кримінального провадження жодного стосунку.

Закон потурбувався аби права власників чи володільців майна не обмежувалися надмірно. Так, речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен, відповідно до частини 1 статті 100 КПК України, бути якнайшвидше повернутий володільцю, крім випадків, передбачених статтями 160-166, 170-174 цього Кодексу. Та подекуди вилучене майно повертається зовсім не якнайшвидше, а зовсім навіть навпаки.

З точки зору здорового глузду закриття кримінального провадження повинне викликати автоматичне припинення усіх майнових обмежень встановлених під час розслідування.

Проте законодавство та правозастосовна практика не завжди встигають за здоровим глуздом, а подекуди не дуже то й прагнуть цього.

Підстави та порядок скасування арешту майна встановлені статтею 174 КПК України. На перший погляд усе зрозуміло: якщо прокурор зариває кримінальне провадження, то одночасно скасовує арешт майна, суд завершує справу – скасовує одночасно арешт майна, власник вважає, що його права обмежують невиправдано довго або й без підстав, - звертається із відповідним клопотанням до слідчого судді.

Але слідчий, відповідно до статті 284 КПК України, також уповноважений закривати кримінальні провадження, але права скасовувати арешт майна закон йому не надає.

Насправді не така вже й проблема. Постанови про закриття кримінального провадження, в якому арештовувалося майно, може підписувати прокурор з одночасним скасуванням арешту. Усе те саме, тільки постанову про закриття кримінального провадження слідчий друкує від імені прокурора, але слідчі продовжують закривати кримінальні провадження своєю постановою, лишаючи майно під арештом.

Наразі найпоширенішим способом звільнити майно з під арешту є звернення із відповідним клопотанням до слідчого судді. Проте такий варіант не відповідає вимогам процесуального закону і руйнує саму логіку кримінального процесу.

Основні терміни, які використовуються у кримінальному процесуальному кодексі, визначені статтею 3 цього Кодексу.

Слідчий суддя - суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.

Кримінальне провадження - досудове розслідування і судове провадження, процесуальні дії у зв’язку із вчиненням діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність.

Досудове розслідування - стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта.

Усе логічно. Повноваження слідчого судді тривають доки триває кримінальне провадження. Досудове розслідування стадія кримінального провадження, яка завершується, в тому числі, закриттям кримінального провадження.

Якщо слідчий суддя розглядає клопотання сторін після закриття кримінального провадження, то це означає, що він діє вже не як слідчий суддя, а як особа, яка вдає з себе слідчого суддю.

Можна спробувати надати видимості законності у скасування арешту слідчим суддею, поєднавши клопотання про скасування арешту на майно із скаргою на постанову про закриття кримінального провадження в порядку ст. 303 КПК України.

Проте цей шлях також не бездоганний, позаяк власник майна не належить до кола осіб, яким ст. 303 КПК України, надає право оскаржувати постанову про закриття кримінального провадження, а наслідком подання скарги особою, якій не надане право оскаржувати, є повернення скарги.

Обґрунтувати наявність у слідчого судді повноважень розглядати клопотання про скасування арешту майна після закриття кримінального провадження можна засадами кримінального провадження.

Так, відповідно до пункту 6 статті 9 КПК України, у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 цього Кодексу.

Кримінальне провадження, відповідно до пункту 1 статті 8 КПК України, здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Право особи володіти майно закріплено першим протоколом до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, а непорушність права власності і заборони протиправно позбавляти власності встановлені статтею 41 Конституції України.

Отже, виходячи з приписів пункту 6 статі 9, пункту 1 статі 8 КПК України, враховуючи, що відповідно до останнього речення абзацу 1 частини 1 статі 170 КПК України, арешт майна може скасовуватися виключно в порядку встановленому цим Кодексом, з метою захисту права власності, слідчий суддя зобов’язаний за клопотанням власника або володільця майна скасувати арешт на майно, а враховуючи приписи частини 1 статі 100 КПК України, - зробити це якнайшвидше.

Водночас логічне і законне розв’язання проблеми із зняттям арешту на майно після закриття кримінального провадження лежить на поверхні. Власник або володілець майна звертаються із будь-якою скаргою до прокурора. Наприклад у зв’язку із тим, що слідчим не вирішене питання про долю речових доказів. Прокурор, в порядку п. 6 ст. 284 КПК України, скасовує постанову слідчого про закриття кримінального провадження та своєю постановою закриває кримінальне провадження і одночасно, у відповідности із ч. 1 ст. 170, ч. 3 ст. 174 КПК України, скасовує арешт на майно.

Практично домогтися скасування арешту у такий спосіб може виявитися неможливим, оскільки прокурор відмовить у задоволенні скарги. Мотиви? Мотиви ті самі, які спонукають їх продовжувати практику закриття проваджень, в яких арештоване майно, постановами слідчих.

Для законодавчого розв’язання проблеми із звільненням майна з під арешту після закриття кримінального провадження потрібно або позбавити слідчого права закривати провадження, в яких застосований арешт майна, або надати право слідчому скасовувати арешт майна одночасно із закриттям провадження. Також включення власника / володільця майна до числа осіб, які мають право оскаржити слідчому судді постанову про закриття кримінального провадження могло би зарадити справі.

Для звільнення з під арешту майна після закриття кримінального провадження існує ще один шлях: заявлення цивільного позову про скасування арешту. Можливість заявлення такого позову в порядку цивільного судочинства ґрунтується на тому, що, по-перше, після закриття кримінального провадження припиняються кримінально-процесуальні відносини і йдеться виключно про відносини цивільно-правові, а саме: захист права власності, та, по-друге, відсутністю чітко та однозначно сформульованих підстав для звільнення майна з під арешту після закриття кримінального провадження у кримінальному процесі.

Обґрунтування можливості заявлення цивільного позову наведене в постанові Великої палати Верховного Суду від 15 травня 2019 року у справі № 372/2904/17-ц.

Цивільний позов про скасування арешту майна також не ідеальний варіант вирішення проблеми, оскільки задоволення не з дешевих, доведеться витратитися на підготовку позову, оплату участі у судових засіданнях, апеляційні та касаційні оскарження і часу забере чимало.

Крім того, залишається можливість відмови у задоволенні позову, оскільки арешт майна, відповідно до останнього речення абзацу 1 частини 1 статі 170 КПК України, скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Тобто законодавець прямо заборонив скасовувати арешт майна, застосований у кримінальному провадженні, у будь-якому іншому судочинстві крім кримінального. Більше того. Законодавець у вказаному реченні не вжив словосполучення «кримінальне провадження», отже не можна сказати, що після закриття кримінального провадження припиняється кримінально-процесуальні правовідносини і арешт можна скасувати у іншому порядку. Ні. Законодавець не обмежив заборону на скасування арешту часовими межами кримінального провадження.

Тож наразі лишаються два однаково кривих та небездоганних способи скасування арешту майна після закриття кримінального провадження: заявлення слідчому судді клопотання, в порядку ст. 174 КПК України, або позов в порядку цивільного судочинства. 

Необхідність звертатися із скаргами / клопотаннями для власника (володільця) майна є наслідком неналежного виконання своїх обов’язків слідчим, прокурором та слідчим суддею, але законом не передбачена можливість для власника майна отримати відшкодування витрат пов’язаних із звільненням майна з під арешту.

Для відшкодування додаткових витрат пов’язаних із звільненням майна з під арешту після закриття кримінального провадження власник майна повинен звертатися із окремим позовом в порядку цивільного судочинства з підстав, передбачених ч. 6 ст. 1176 ЦК України. Звернення з цивільним позовом потягне для власника додаткові витрати, пов’язані з оплатою послуг адвоката та сплатою судового збору, витратами часу.

З огляду на те, що витрати фактичні на правову допомогу повністю не відшкодовуються, власник майна муситеме з метою зменшення вартості послуг адвоката узяти на себе клопіт із збирання доказів, можливість отримати відшкодування шкоди, завданої несвоєчасним скасуванням арешту на майно лишається можливістю суто теоретичною.

Для переведення можливості отримати відшкодування шкоди, завданої несвоєчасним скасуванням арешту на майно, з теоретичної у практичну варто підписати петицію)