Почуття гумору перемагає в суді? Бува що й так.

  

Обставини справи.

Банківський кредит. Кредит забезпечений іпотекою. Згодом банк продає право вимоги за кредитним договором, але переоформити іпотеку на нового кредитора чи то забули чи то ще щось завадило.

Новий кредитор за договором купівлі – продажу майнових прав сплатив банку повну суму кредиту.

Склалася парадоксальна ситуація: іпотекодержателем банк лишився, але уся заборгованість за кредитним договором перед банком погашена. Новий кредитор набув право вимоги за кредитним договором, тобто основним зобов’язанням, а за іпотечним договором жодних прав не набув.

Оскільки іпотека, відповідно до ст. 17 ЗУ «Про іпотеку» припиняється виконанням основного зобов’язання, в нашому випадку сплатою заборгованості за кредитом, то іпотекодавець цілком слушно звернувся до суду із позовною вимогою про визнання іпотеки припиненою.

Тобто новий кредитор своїми грішми звільнив майно боржника з під обтяження. А може так і було задумано?

Суд першої інстанції позовні вимоги задовольнив, а касаційна інстанція це рішення залишила в силі.

Новий кредитор за кредитним договором, який погасив перед банком заборгованість за кредитом, в якості втішного призу отримав окрему думку.

Проте це лише одна справа. Новий кредитор не втратив права вимоги до, тепер вже колишнього, іпотекодавця за кредитним договором.