Притягнення до відповідальності за порушення карантину. Судова практика.




17 березня 2020 року Верховна Рада ухвалила Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актівУкраїни, спрямованих на запобігання виникнення і поширення коронавірусноїхвороби (COVID-19)", яким зокрема, доповнено Кодекс про адміністративні правопорушення ст. 44Порушення правил щодо карантину людей. 

Протокол про адміністративне правопорушення, відповідно до ст. 255 КУпАП, мають право складати посадові особи органів внутрішніх справ - Нацполіції, органів охорони здоров'я, органів державної санітарно-епідеміологічної служби.


Розглядаються протоколи про адміністративне правопорушення за ст. 44-3 КУпАП, відповідно до ст. 221 КУпАП, судді  районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судів.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення, відповідно до ч. 2, 3 ст. 294 КУпАП, може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисникомАпеляційна скарга подається до відповідного апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову. Місцевий суд протягом трьох днів надсилає апеляційну скаргу разом із справою у відповідний апеляційний суд.

Почали з'являтися перші судові рішення за результатами розгляду протоколів про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 44 -3 КУпАП.

Зарічний районний суд м. Суми закрив провадження у трьох справах з тотожних причин: особи, щодо яких було складено протоколи про адміністративні правопорушення, здійснювали свою діяльність за трудовим договором, не були суб'єктами господарювання, а, відповідно, не є суб'єктами правопорушення, передбаченого ст. 44-3 КУпАП.

Протоколи у вказаних справах були складені за фактом порушення заборони, викладеної у п. 3 п. 2 Постанови КМУ від 11 березня 2020 року "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" в редакції від 17 березня 2020 року, яка забороняла з 00 год. 01 хв. 17 березня 2020 р. до 3 квітня 2020 р. роботу суб’єктів господарювання, яка передбачає приймання відвідувачів, зокрема закладів громадського харчування (ресторанів, кафе тощо), торговельно-розважальних центрів, інших закладів розважальної діяльності, фітнес-центрів, закладів культури, торговельного і побутового обслуговування населення, крім роздрібної торгівлі продуктами харчування, пальним, засобами гігієни, лікарськими засобами та виробами медичного призначення, засобами зв’язку, провадження банківської та страхової діяльності, а також торговельної діяльності і діяльності з надання послуг з громадського харчування із застосуванням адресної доставки замовлень за умови забезпечення відповідного персоналу засобами індивідуального захисту.

Тож логічно, що порушити заборону на здійснення господарської діяльности найманий працівник не міг, і суд цілком законно закрив провадження у справах через відсутність складу правопорушення.

Аналогічне рішення щодо касирки ухвалив Вільногірський міський суд Січеславщини: справу закрив через відсутність складу правопорушення, передбаченого ст. 44-3 КУпАП.

Зарічний районний суд м. Сум закрив провадження у справі за ст. 44-3 КУпАП через відсутність складу правопорушення, оскільки він був складений щодо найманого працівника.

Козакмамаївський районний суд Донецької області повернув кілька протоколів про адміністративне правопорушення за ст. 44-3 КУпАП на доопрацювання. Формально суд послався на помилкову кваліфікацію дій порушника, оскільки в протоколах зазначено частину 1 статті 44-3 КУпАП, хоча вказана стаття містить лише одну частину. Але подібна практика свідчить, що суди готові сприймати аргументи захисника, щодо порушень, яких припустилися в ході складання протоколу.

Чорнобаївський район суд Черкаської області повернув протокол на доопрацювання також через те, що поліцаї з якогось дива вказали у протоколі ч. 1 ст. 44-3 КУпАП, хоча вказана стаття складається з однієї частини. Здавалося б де Черкащина, а де Донеччина, проте поліцайська логіка долає відстані немов блискавка, коли треба щось зробити не так.

Ічнянській районний суд Чернігівської області повернув протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 44-3 КУпАП, через те, що поліцаї забули вказати місце вчинення правопорушення. Це вже відверте недбальство у складання протоколу. Буває )

Броварський міськрайонний суд повернув протокол про адміністративне правопорушення за ст. 44-3 КУпАП, оскільки в ньому не було вказано яке саме правило чи нормативний акт було порушено. Це вже цікавіше. Аналогічно вчинив Кіцманський районний суд.

Новокаховський міський суд Херсонської області так не хотів розглядати протокол, що повернув його через відсутність даних про притягнення особи, щодо якої він складений, до адміністративної відповідальности. З такою прискіпливістю шанси бути притягненим до відповідальності за ст. 44-3 КУпАП стрімко падають до нуля)


Тетіївський районний суд Київської області закрив провадження у справі за протоколом про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 44-3 КУпАП, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, тобто через відсутність події та складу адміністративного правопорушення. Фактично протокол був складений за фактом здійснення господарської діяльності, забороненої під час карантину, торгівля з павільйону. Проте, особа, щодо якої складено протокол факт здійснення господарської діяльності заперечив, поваідомив, що діяльності не здійснював. Суд, логічно, зажадав доказів здійснення забороненої господарської діяльності від особи, яка склала протокол, але таких доказів не було. Ну зазвичай так і буває, кому ті докази потрібні й так усе очевидно)

Таращанський районний суд Київської області спромігся визнати особу винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 44-3 КУпАП. Порушення полягало у торгівлі квітами в павільйоні. Порушник свою провину повністю визнав, тому суд обмежився попередженням. Визнання вини непоганий варіант, але не можна знати наперед яке стягнення призначить суддя )

Шевченківський районний суд м. Києва, попри визнання вини порушницею, яка торгувала харчами з рук, наклав стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17 000 гривень


Аналогічне стягнення застосував Петропавлівський районний суд Січеславщини.


Миколаївський районний суд Львівської області наклав стягнення у вигляді штрафу на суму 17 000 гривень на особу, яка з машини торгувала городиною.


Конотопський районний суд Сумської області також вирішив не панькатися та оштрафував на всі 34 000 гривень посадову особу товариства, яка здійснювала торгівлю металовиробами зі складу.


Тож покладатися на розсуд суду добре, але звернутися по допомогу до адвоката не завадить.









Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

Стягнення надмірно сплачених аліментів на дитину

Посвідчення документів для суду. Підтвердження відповідності оригіналу чи «згідності» із ним?

Заява про злочин, розслідування та бездіяльність слідчого.