Проценти за позику у вигляді фіксованої суми

-

 


Проценти за користування позикою можуть визначатися фіксованою сумою.
Позика може бути платною або безплатною. Якщо сторони домовилися, що позика буде платною, то вони мають визначити розмір такої платні. Зазвичай плата за користування позикою обчислюється у процентах.
Верховний Суд у постанові від 02 липня 2014 року у справі № 6-79цс14 зазначив, що передбачене в статті 1048 ЦК України право сторін на встановлення плати за користування позикою з урахуванням норм статті 6, частини першої статті 627 ЦК України слід розуміти як право сторін на визначення саме розміру процентів та порядку їх сплати, а не обрання ними іншого способу оплати, у тому числі й установлення оплати в твердій грошовій сумі безвідносно до суми боргу.
Тобто плата за користування позикою, на думку Верховного Суду, має визначатися у відсотках до суму позики.
Проте в подальшому Верховний Суд свою думку змінив, та вирішив, що плата за позику може визначатися фіксованою сумою.
Отже, Верховний Суд у справі №149/1499/18 дійшов висновку, що плата за позику може визначатися фіксованою сумою, вказавши, що будь-яку визначену сторонами тверду суму оплати за користування позикою завжди можна математичним способом перетворити у проценти відносно суми боргу. З огляду на це визначення плати за користування позикою у твердій сумі та у процентному відношенні є еквівалентними (взаємозамінними). Тому визначення плати за користування позикою у твердій сумі є правомірним.

30. Велика Палата Верховного Суду погоджується з висловленим в ухвалі від 24 березня 2021 року у справі № 149/1499/18 аргументом Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду про те, що будь-яку визначену сторонами тверду суму оплати за користування позикою завжди можна математичним способом перетворити у проценти відносно суми боргу. Тому задля забезпечення єдності судової практики щодо застосування приписів частини першої статті 1048 ЦК України щодо визначення способу встановлення плати за користування позикою Велика Палата Верховного Суду відступає від висновку, сформульованого у постанові Верховного Суду України від 2 липня 2014 року у справі № 6-79цс14, у відповідній частині.


адвокат Портянко Сергій
місто Кременчук


Коментарі

Дописати коментар

Популярні дописи з цього блогу

Стягнення надмірно сплачених аліментів на дитину

-
Зображення
Способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину, відповідно до ч. 1, 2 ст. 181 СК України , визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі.   За рішенням суду, відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України, кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.   Підставою для отримання аліментів на дитину є фактичне проживання дитини з тим із батьків, на чию користь сплачуються / стягуються аліменти. Від моменту, коли дитина переїздить на постійне проживання до іншого з батьків, зникають підстави для отримання аліментів тим з батьків, з котрим дитина більше не проживає.   Проте на практиці, особливо коли аліменти на дитину стягуються за рішенням суду, один з батьків продовжує ...
Докладніше

Посвідчення документів для суду. Підтвердження відповідності оригіналу чи «згідності» із ним?

-
Зображення
03 жовтня 2017 року процесуальні кодекси були викладені в нових редакціях, в яких, зокрема, чітко сформульовані вимоги про посвідчення сторонами копій письмових доказів, а саме: Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення. Наведені правила подання письмових доказів та посвідчення їх копій відтворені у ч. 5 ст. 95 ЦПК України , ч. 5 ст. 94 КАС України , ч. 5 ст. 91 ГПК України , в редакції Закону від 03жовтня 2017 року . Проте між суддями поширилася практика залишати позовні заяви без руху у зв'язку із неправильним, на їх думку, посвідченням копій документів. Неправильність посвідчення копій судді нормативно намагаються обґрунтувати посиланням на ДСТУ4163-2003 Уніфіковану систему організа...
Докладніше

Заява про злочин, розслідування та бездіяльність слідчого.

-
Зображення
      Заяву (повідомлення) про злочин, відповідно до вимог ч. 1 ст. 214 КПК України, слідчий / прокурор мають невідкладно внести до єдиного реєстру досудових розслідувань ( ЄРДР ) та розпочати розслідування.   Особа, яка повідомила про злочин, виходячи з положень закону, має бути впевнена – одразу після подання заяви буде розпочате досудове розслідування. Але на практиці кожна така особа впевнюється у зворотному – досудове розслідування за більшістю заяв про злочин не буде розпочате. Спершу прокурор / слідчий вдаватимуть, що не вбачають у заяві ознак злочину, тому мають таку заяву за звичайне звернення, на яке, можливо, за місяць нададуть відповідь. Кримінальний процесуальний кодекс України надає заявникові право оскаржити слідчому судді бездіяльність слідчого /прокурора, коли вони зволікають із початком розслідування за заявою про злочин. Наразі слідчі судді у більшості випадків задовольняють відповідні скарги та ухвалюють рішення, якими зобов’язують прокурора / слі...
Докладніше