Цвіль та електронний суд

 

Верховний Суд надіслав засобами системи «електронний суд» акт про стан матеріалів справи – які надійшли у пошкодженому вигляді зі слідами залиття та з ознаками цвілі. Дивне поєднання цвілі та сучасних діджитал технологій.

Згадалося як колись довелося порпатися серед завалів поцвілих кримінальних справ у пошуках практики розслідування та судового розгляду справ про злочини проти працівників правоохоронних органів. 

Було це у 90-ті роки. Потрапила мені для розслідування кримінальна справа про втечу з-під варти із зали суду. На перший погляд справа не складна. Але. Під час втечі виникла бійка між втікачем та його поплічниками і працівниками міліції, які мусили забезпечити перебування під вартою засудженого. Зрештою уся ця веремія прокотилася судом і вибила вхідні двері суду. Однією втечею було вчинено купу злочинів: хуліганство, низка злочинів проти працівників міліції, власне втеча з-під варти, та співучасть у цих злочинах. 

Не зовсім ясно з якого боку того клубка-колобка розплутувати та з якого боку яку статтю кримінального кодексу ліпити. Не завадило би вивчити практику розслідування та судового розгляду аналогічних справ. Щоби не вигадувати веломашину та не смішити людей. 

Зараз, аби подивитися судову практику з будь-якого питання, достатньо увімкнути ноутбук: реєстр судових рішень, судова влада України та просто безліч дописів від фейсбуку до сайтів. На ті часи тільки архів суду. Тож склав лист на ім’я голови суду з проханням надати доступ та можливість вивчати кримінальні справи, підписав у прокурора та вирушив до суду. 

Зрештою, після довгих розпитувань та зауважень, що такого ніколи не було, так не робиться і таке інше, видали мені працівницю канцелярії яка відвели до архіву. Насправді кримінальні справи просто були скидані у необладнаному підвалі практично на землю між бетонних блоків фундаменту. Від такого зберігання кримінальні справи потроху вростали у землю та вкривалася чорною цвіллю.

Проте кілька справ за фактом опору працівникам міліції, заподіяння їм тілесних ушкоджень, пошкодження та знищення майна працівників міліції відшукати вдалося. За обставинами ті справи були не дуже помічні в розслідуванні, оскільки сюжети цих справ з точки зору доказування та кваліфікації були досить простими. 

Звідки в ті часи взагалі бралися кримінальні справи по злочинах проти працівників міліції? Дуже просто. Коли прокуратурі бракувало показників – прокурор йшов до чергової частини райвідділу міліції та читав рапорти працівників міліції, вибирав ті, в яких повідомлялося про події сході на злочин. Потім порушувалися кримінальні справи. 

Тож дослідження архіву районного суду не принесло мені корисних знань щодо методики розслідування справ про злочини проти працівників правоохоронних органів, але поповнило скарбничку анекдотів та кумедних історій. Отже. 

16 липня 1996 року працівник міліції запросив до себе у відділок особу, підозрювану у крадіжці мотоцикла. Розпитати та перевірити на причетність до вчинення злочину. Під час допиту особа, яку підозрювали у крадіжці, вдарила кулаком в обличчя міліціонера, який проводив опитування. За версією слідства, з якою погодився суд, підозрюваний вдарив міліціонера, оскільки останній навів докази винуватості підозрюваного у крадіжці мотоцикла. Що сталося насправді та чи знайшли мотоцикла мабуть вже не дізнаємося. 

«…того ж дня, приблизно об 11 годині, оперуповноважений кримінальної

міліції … С. допитував гр.-на Ж. по вказаному факту [крадіжка мотоцикла] в приміщенні

відділку кримінальної міліції у справах неповнолітніх…

В ході допиту старший л-нт С. навів дані, що викривали Ж. у причетності

до крадіжки мотоцикла у вересні 1995 року. Усвідомлюючі, що ст. л-нт С. виконує свої службові обов’язки та викриває його у причетності до крадіжки гр.-н Ж.

на цьому ґрунті з почуттів помсти та ненависті, які виникли в нього у зв’язку із виконанням ст. л-том С. своїх службових обов’язків, наніс удар кулаком правиці у щелепу ст. л-ту міліції С.,

звалив його з ніг (!).

[гр.-на Ж. за участі інших працівників міліції перевели до іншого кабінету…]

Ст. л-нт міліції С. увійшов до кабінету, в якому перебував гр.-н Ж. і продовжуючи допит почав ставити питання про обставини крадіжки мотоцикла, а гр.-н Ж. наніс ст. л-нту С. удар кулаком в обличчя…»

Інша історія менш загадкова, хоч і відбулася опівночі. Нетверезий хлопець із подругою. Подруга одійшла на узбіччя справити природні потреби. Аж раптом нагодився міліціонер. Хлопець вирішив відвернути увагу міліціонера від подруги, яка в цей час ладналася грубо порушити громадський порядок та норми моралі. Міліціонер був не з тих, кого так просто відволікти. Тоді хлопець вдарив його пляшкою по голові. Міліціонер не знітився, а застосувавши прийом самбо (який саме матеріали справи не повідомляють, мабуть це був прийом таємний, вигаданий саме під такий случай), затримав негідника. Згодом хлоп був засуджений за заподіяння тілесних ушкоджень працівнику міліції у зв’язку із виконанням останнім своїх службових обов’язків. 

Близько 23 години 30 хвилин Ю. в стані сп’яніння

разом із своєю знайомою Н. перебував між будинками … у місті Кременчук.

Коли Н., залишивши Ю., зайшла справити природні потреби, то Ю. помітив працівника міліції Р. у формі який перебував на службі з охорони громадського порядку. Побоюючись що працівник міліції заскочить Н. під час справляння потреби у не призначеному для цього місці

та як працівник міліції вживе заходів реагування до неї, Ю. спробував відвернути увагу Р. але останній продовжував йти повз нього. Маючі намір першкодити Р. виконувати свої службові обов’язки, Ю. наніс йому удар пляшкою по голові …»

 

В іншому випадку правопорушник чинив опір одразу двом працівникам міліції. В ході нетривалої, але запеклої боротьби правопорушник вкусив за плече одного міліціонера, а іншому пошкодив стрій та кобуру. 

«…працівники міліції запропонували гр.-ну К. вдягнутися та проїхати до райвідділку міліції… гр.-н К. відповів відмовою та непристойною лайкою …

… він почав чинити працівникам міліції опір, в ході якого вкусив працівника міліції Г. за плече і пошкодив форменний одяг та кобуру працівнику міліції Д.

Впродовж слідування на сходовому майданчику гр.-н К. викрикував на адресу працівників міліції образи непристойною лайкою, а також підбурював сусідів на безпорядки.»

Прокурор Нахимівського району міста Севастополя Остапенко А.А., аби мотивувати слідчого ретельно та охайно підшивати справи, казав, що ці справи читатимуть і за п’ятдесят років. Може й читатимуть, аби пліснява не знищила)