Коли внутрішньо переміщена особа мусить повертати допомогу на проживання?

-


Надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам врегульоване Порядком надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, затвердженим постановою Кабінету міністрів України №332 від 20 березня 2022 року (в нова редакція Порядку затверджена постановою від 11 липня 2023 року № 709).

У разі неправомірної або повторної виплати отримувачу допомоги за певний період суми такої виплаченої допомоги, відповідно до пункту 29 Порядку №332, повертаються отримувачем добровільно або за вимогою органу соціального захисту населення.

Орган соціального захисту населення має право здійснити перерахунок надміру виплачених коштів допомоги отримувачу за рахунок наступних виплат.

У разі неповернення надміру виплачених коштів добровільно в установлені строки орган соціального захисту населення вирішує питання про їх стягнення в судовому порядку.

На перший погляд варіантів небагато. Потрібно повернути усю суму неправомірно отриманої допомоги одразу, або її буде стягнуто поступово за рахунок наступних виплат.


Насправді усе не так однозначно, оскільки питання повернення допомоги насамперед врегульовані Цивільним кодексом України. Цивільний кодекс встановлює загальне правило – безпідставно отримане майно має бути повернуте.

Особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), відповідно до ч. 1 ст. 1212 ЦК України, зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Але Цивільний кодекс також встановлює винятки із правила обов’язковості повернення майна набутого безпідставно.

Не підлягає поверненню, відповідно до ст. 1215 ЦК України, безпідставно набуті заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача та інше майно, якщо це встановлено законом.

Допомога на проживання внутрішньо переміщеним особам має бути повернута особою лише за умови, що вона була виплачена внаслідок недобросовісності з боку отримувача допомоги або через рахункову помилку органу соціального захисту населення.

Наприклад. Особа, відповідно до пункту 9 Порядку №332, зобов’язана орган соціального захисту населення про обставини та зміни, з якими законодавство пов’язує припинення виплату допомоги.

Якщо внутрішньо переміщена особа не повідомила вчасно орган соціального захисту про виїзд за кордон і продовжила отримувати допомогу, то ця обставина може вказувати на недобросовісну поведінку отримувача допомоги. Тож сума допомоги, яка була отримана - підлягає поверненню.

Орган соціального захисту населення з моменту виявлення факту надміру перерахованої (виплаченої) допомоги визначає обсяг неправомірно або повторно отриманих коштів та протягом 30 робочих днів повідомляє про це уповноваженій особі або отримувачу шляхом надсилання повідомлення з використанням засобів поштового/ електронного зв’язку (із застосуванням засобів електронного сповіщення Єдиної системи (за технічної можливості)/засобами мобільного зв’язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику.

Після отримання повідомлення органу соціального захисту про необхідність повернути отриману допомогу потрібно всебічно оцінити обставини, за яких була отримана допомога та вирішити чи справді допомога підлягає поверненню.

Адвокат Портянко Сергій

місто Кременчук






Коментарі

Дописати коментар

Популярні дописи з цього блогу

Стягнення надмірно сплачених аліментів на дитину

-
Зображення
Способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину, відповідно до ч. 1, 2 ст. 181 СК України , визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі.   За рішенням суду, відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України, кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.   Підставою для отримання аліментів на дитину є фактичне проживання дитини з тим із батьків, на чию користь сплачуються / стягуються аліменти. Від моменту, коли дитина переїздить на постійне проживання до іншого з батьків, зникають підстави для отримання аліментів тим з батьків, з котрим дитина більше не проживає.   Проте на практиці, особливо коли аліменти на дитину стягуються за рішенням суду, один з батьків продовжує ...
Докладніше

Посвідчення документів для суду. Підтвердження відповідності оригіналу чи «згідності» із ним?

-
Зображення
03 жовтня 2017 року процесуальні кодекси були викладені в нових редакціях, в яких, зокрема, чітко сформульовані вимоги про посвідчення сторонами копій письмових доказів, а саме: Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення. Наведені правила подання письмових доказів та посвідчення їх копій відтворені у ч. 5 ст. 95 ЦПК України , ч. 5 ст. 94 КАС України , ч. 5 ст. 91 ГПК України , в редакції Закону від 03жовтня 2017 року . Проте між суддями поширилася практика залишати позовні заяви без руху у зв'язку із неправильним, на їх думку, посвідченням копій документів. Неправильність посвідчення копій судді нормативно намагаються обґрунтувати посиланням на ДСТУ4163-2003 Уніфіковану систему організа...
Докладніше

Шлюбний договір. Що дає укладення шлюбного договору?

-
Зображення
  Шлюбний договір регулює майнові відносини між подружжям, визначає їхні майнові права та обов'язки. Укладенням шлюбного договору подружжя може визначити свої права та обов’язки як батьків – утримання, виховання та інше. Шлюбний договір не може регулювати особисті відносини подружжя, а також особисті відносини між ними та дітьми. У шлюбному договорі йдеться виключно про майно, про права на майно (наприклад право на вселення у житло та право проживання, обов’язок звільнити житло після припинення шлюбу тощо) та про грошові зобов’язання (наприклад утримання іншого з подружжя, аліменти тощо). Питання шлюбного договору врегульовані, насамперед, главою 10 Сімейного кодексу України.   Шлюбний договір може укладатися не тільки до реєстрації шлюбу, а також у будь-який момент після вступу у шлюб. Отже, укласти шлюбний договір ніколи не пізно. Шлюбний договір посвідчується нотаріально. Якщо шлюбний договір укладається до реєстрації шлюбу, то такий договір набуває чинності з моме...
Докладніше