Що таке електронний доказ. Електронні докази та електронний документ
Електронні докази подаються в оригіналі або в електронній копії, засвідченій електронним підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги". Законом може бути передбачено інший порядок засвідчення електронної копії електронного доказу.
Тотожні положення містяться, відповідно, у ч. 1, 2 ст. 99 КАС України, ч. 1, 2 ст. 96 ГПКУкраїни.
Закон відносить до електронних доказів будь-яку інформацію, яка існує в електронній (цифровій) формі. Головне аби ця інформація мала значення для вирішення справи.
Закон наводить перелік груп електронних доказів. Цей перелік не є вичерпним. Перелік радше орієнтує у пошуку цих електронних доказів.
Електронний документ як доказ у судочинстві є лише одним з різновидів електронних доказів. Він не є єдиною можливою формою електронного доказу.
Що ж таке електронний документ?
Електронний документ, відповідно до ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг», це документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов’язкові реквізити документа.
Закон у визначенні поняття електронного документу не наводить такої ознаки електронного документу, як електронний підпис. Тож можна було би припустити, що електронний підпис не є обов’язковим для існування електронного документу.
Проте, ч. 2 ст. 6 ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг», зазначає, що накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
Отже, хоча електронний
підпис не вказаний у визначенні поняття електронний документ як його ознака, з
урахуванням вимог до процесу створення документу, необхідно дійти висновку що
електронний документ без електронного підпису вважається ще не створеним. Тобто
таким якого немає.
Законодавець обрав не дуже вдалий спосіб визначити що таке електронний документ, оскільки тепер по всьому тексту Закону «Про електронні документи та електронний документообіг» можна відшукувати додаткові вимоги до електронного документу та наповнювати це поняття новими ознаками. Це не сприяє передбачуваності.
Та проблема не в цьому.
Зрештою, навіть якщо електронний документ не створений, тобто не несе на собі
відбиток електронного підпису, він усе одно лишається інформацією в електронній
формі та може, відповідно до визначення наведеного у процесуальних кодексах,
відіграти роль електронного доказу.
Але є одне але.
Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду у постанові від 19 січня 2022 року у справі № 202/2965/19 сформулював зовсім невдалу правову позицію щодо доказового значення роздруківки електронного листування, в якому докупи зліпив електронний документ із електронними доказами, додавши ще й паперову копію електронного доказу.
КЦС ВС у вказаній справі зазначив: роздруківка електронного листування не може вважатись електронним документом (копією електронного документа) в розумінні положень частини першої статті 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», тобто не може вважатися доказом, бо не містить електронного підпису, який є обов`язковим реквізитом електронного документа, оскільки у такому разі неможливо ідентифікувати відправника повідомлення і зміст такого документа не захищений від внесення правок і викривлення.
Зовсім недбало. Куди на паперову роздруківку ліпити електронний підпис? Ну таке…
Можливо у розглянутій справі і були підстави не брати до уваги надані паперові копії електронного доказу через їх недоліки, які викликали сумніви у достовірності чи допустимості, проте суд трохи захопився та звів усе розмаїття електронних доказів лише до електронних документів з обов’язковим електронним підписом.
Отже наразі, поки не буде змінена правова позиція завжди існує ризик, що суд не візьме до уваги електронні докази у вигляді листування електронною поштою чи у месенджері.
Адвокат Портянко Сергій
місто Кременчук




Коментарі