Судовий контроль за розслідуванням злочинів. Чому не працює?

 

Ідея судового контролю за розслідуванням злочинів полягає в наданні судом (слідчим суддею) дозволу слідчому / прокуророві на проведення процесуальних дій чи обмеження прав та свобод людини у кримінальній справі.

Ґрунтується ідея на припущенні, що суд по відношенню до розслідування є органом неупередженим та об’єктивним. Оскільки розслідування злочинів не входить до обов’язків судді, суддя не несе відповідальності за результати слідства.

Отже суддя як незацікавлена в результатах розслідування особа може зосередитися на питанні дотримання прав і свобод людини та забезпеченні законності рішень, які ухвалюються в ході розслідування.

Судовий контроль за розслідуванням злочинів почали впроваджувати у 2001 році. 21 червня 2001 року був ухвалений Закон «Про внесення змін до Кримінально-процесуального кодексу України», який встановив що застосування запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, продовження строку тримання під вартою та дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи можливе тільки за рішенням суду.

Якщо раніше утримання особи під вартою, проведення обшуку санкціонувалося прокурором, то із 2001 року прокурор лише погоджував клопотання, яке розглядав суд і, відповідно, суд ухвалював рішення про взяття під варту, продовження строку тримання під вартою та проведення обшуку житла.

Отже, суд почав ухвалювати «складні рішення» у кримінальних справах – вирішувати кому бути ув’язненим, а кому ні. Це точно зняло відповідальність із прокурора за утримання під вартою особи, вина якої в подальшому не була доведена.

Чи передбачало законодавство відповідальність судді, який ув’язнив особу, вина якої не була доведена? Ні, для судді не було відповідальності, оскільки розслідування злочинів та результати такого розслідування то клопіт слідчого з прокурором.

Тож першим наслідком впровадження судового контролю стало зникнення особи, яка би по-справжньому почувалася відповідальною за взяття обвинуваченого під варту та продовження строків утримання.

Чи спричинив судовий контроль підвищення якості слідства?

Судовий контроль точно забирав та забирає купу часу в слідчого, який мусить готувати клопотання, копіювати матеріали справи для суду, погоджувати клопотання з прокурором, відвідувати суд. Значний обсяг паперової роботи та втрата часу на організацію розгляду клопотань судом точно знижують швидкість розслідування та здатність слідчого активно та ініціативно збирати докази.

Чи отримала сторона захисту кращі можливості через появу на етапі розслідування судді та судового контролю? Зовсім ні, оскільки час для ухвалення рішень про взяття під варту вкрай обмежений, тому процедура розгляду суддею клопотань спрощена, тож захисник не отримав можливості істотно впливати на ухвалюване судом рішення. Проте, в очікуванні розгляду суддею клопотання, часу сторона захисту втрачає чимало.

До того ж суд позбавлений можливості повноцінно здійснювати функцію з контролю. Суддя бачить лише ті матеріали, які надані стороною обвинувачення. По матеріалах усього не побачиш, тож важко по-справжньому оцінити обґрунтованість підозри та майбутню судову перспективу справи.

Якщо узяти до уваги велику кількість клопотань про надання різних дозволів, які слідчі судді розглядають в порядку судового контролю, їх шаблонність, годі й сподіватися що такий конвеєр здатен щось покращити в плані дотримання законності.

Отже судовий контроль приніс у розслідування злочинів:

- безвідповідальність за обмеження прав людини – тепер не спитаєш ні з прокурора, ні з судді;

- марнування слідчим та прокурором часу на паперову роботу та організаційні моменти, пов’язані з розглядом суддею клопотань;

- витрачання стороною захисту часу та сил на малоефективну участь у розгляді судом клопотань слідчого.

Чи можна було судовий контроль зробити менш витратним та більш дієвим? Уникнути безвідповідальності за ухвалення в ході розслідування рішень про ув’язнення особи, проведення обшуків та інших обмежень прав та свобод людини?

Якщо надати прокуророві право вирішувати питання про взяття під варту, продовження строків тримання та інше, то це заощадить багато часу для власне розслідування.

Надання прокурору повноважень ухвалювати остаточні рішення по ключових питаннях розслідування дозволить покласти на нього відповідальність за порушення прав підозрюваних / обвинувачених та за результати розгляду справи судом.

Також це розвантажить від рутини слідчих суддів, які зможуть більше уваги приділити розгляду скарг на дії слідчого / прокурора. Розгляд скарги дозволить слідчому судді бачити позицію двох сторін розслідування, що об’єктивно допомагатиме судді зрозуміти суть проблеми та ухвалити вагоме рішення.

Здійснення судового контролю виключно у формі розгляду скарг на слідчого / прокурора трохи послабить зв’язок між суддею та стороною обвинувачення. Зробить слідчих суддів менш залежними від позиції прокурора. Сприятиме їх об’єктивності.

Адвокат Портянко Сергій

місто Кременчук