Оскарження рішення військово-лікарської комісії

Завданням військово-лікарських комісій (надалі комісії, ВЛК) є проведення військово-лікарських експертиз. Військово-лікарські експертизи полягають у проведенні медичних оглядів, визначення придатності для служби, встановлення причинного зв’язку захворювань чи травм.

Військово-лікарські експертизи ухвалюють постанови, які, відповідно до п. 2.1. Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України №402 від 14 серпня 2008 року, є обов’язковими для виконання та видаються у формі свідоцтва про хворобу, довідки військово-лікарської комісії, протоколу засідання штатної військово-лікарської комісії.

Військово-лікарські комісії можуть бути штатними та позаштатними. До штатних належать комісії регіону та Центральна військово-лікарська комісія. Постанови усіх військово-лікарських комісій є обов’язковими для виконання.

Постанови чи бездіяльність усіх позаштатних ВЛК можуть бути оскаржені до штатних – комісій регіону та Центральної ВЛК.

Скарги на дії (бездіяльність) чи постанови позаштатних ВЛК, відповідно до п. 3.3. Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України №402 від 14 серпня 2008 року, подаються до штатних ВЛК згідно з адміністративно-територіальними зонами відповідальності, наведеними у додатку 2 до наказу Міністерства оборони України від 16 листопада 2016 року № 608 «Про затвердження адміністративно-територіальних зон відповідальності закладів охорони здоров’я Збройних Сил України за організацію медичного забезпечення».

Скарги на дії (бездіяльність) чи постанови ВЛК районних (міських) ТЦК та СП подаються за підпорядкованістю до ВЛК Київського міського ТЦК та СП, Севастопольського міського ТЦК та СП, обласних ТЦК та СП, ТЦК та СП Автономної Республіки Крим.

Дії (бездіяльність), рішення, постанови, прийняті ВЛК обласних (Київського міського, Севастопольського міського) ТЦК та СП, ТЦК та СП Автономної Республіки Крим, оскаржуються в штатних ВЛК.

Дії (бездіяльність), рішення, прийняті за результатами розгляду звернень ВЛК регіону, оскаржуються в ЦВЛК.

Штатна військово-лікарська комісія за результатами розгляду скарги, відповідно до п. 3.4. Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України №402 від 14 серпня 2008 року, може або переглянути оскаржувану постанову позаштатної комісії, або призначити повторний медичний огляд особи.

Центральна ВЛК, відповідно до п. 2.3.4. Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України №402 від 14 серпня 2008 року, уповноважена переглядати та скасовувати постанови будь-якої військово-лікарської комісії.

Постанова Центральної ВЛК, відповідно до п. 2.3.5. Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України №402 від 14 серпня 2008 року, можуть бути оскаржені в судовому порядку.

В судовому порядку може бути оскаржена постанова будь-якої комісії. Оскаржувати спершу до комісії вищого рівня необов’язково.

Наразі суди ухиляються від повноцінного розгляду позовних вимог у справах з оскарження постанов військово-лікарських комісій. Стверджують, що медичні питання виходять за межі компетенції судів.

Наприклад, Дніпропетровський окружний адміністративний суду у рішенні від 10 березня 2023 року у справі № 160/19922/22, вказав, що розглядаючи по суті спори у справах щодо оскарження рішень ВЛК, суд вправі перевірити законність висновку ВЛК лише в межах дотримання процедури прийняття цього висновку. Однак, суд не може здійснювати власну оцінку підставам прийняття певного висновку, оскільки як попередньо зазначалося, суди не є спеціалізованими установами в медичній сфері і тому оцінка підстав висновку ВЛК виходить за межі необхідного дослідження в контексті застосування норм матеріального права. Суд в межах розгляду справи не вправі надавати власну оцінку на предмет наявності підстав для визнання позивача таким, що не придатний до військової служби.

На обґрунтування вказаного рішення Дніпропетровський ОАС послався правову позицію Верховного Суду, нібито сформульовану у постанові у постанові від 12 червня 2020 року у справі №810/5009/18. Так, ДОАС вказав, що Верховний Суд зробив правовий висновок про те, що до повноважень суду не належить надання оцінки діагнозу на предмет того, чи підпадає він під дію статей розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби з посиланням на пункт 3.13 глави 3 розділу II Положення №402. Відповідно до цієї норми у спірних питаннях та складних випадках право на винесення остаточного рішення залишається за ЦВЛК. Для цього військовий комісаріат направляє в регіональну штатну ВЛК, на території якої проживає заявник, його заяву, медичні документи, які є в заявника або одержані військовим комісаріатом з цивільних (військових) лікувальних закладів, військовий квиток.

Проте, Верховний Суд у постанові від 12 червня 2020 року у справі №810/5009/18 висновку, який йому приписує Дніпропетровський ОАС та інші суди у аналогічних справах, не робив.

Верховний Суд у пункті 70 згаданої постанови буквально вказав, що в свою чергу, надання оцінки діагнозу позивача на предмет того, чи підпадає він під дію статей розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби виходить за межі судового розгляду суду касаційної інстанції. 

Тобто Верховний Суд сказав, що суд касаційної інстанції позбавлений права оцінювати діагноз. Це зрозуміло, оскільки касаційна інстанція перевіряє застосування законодавства та не має повноважень збирати докази чи оцінювати доведеність певних обставин у справі.

Але, з огляду на судову практику, що склалася, та до її зміни, доцільно перед зверненням із позовом до суду спершу оскаржити рішення ВЛК до Центральної ВЛК.

Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, замість вжити заходів, щодо неналежного здійснення правосуддя, надав роз’яснення, в яких фактично підтримав протиправну судову практику. В своєму роз’ясненні уповноважений наголосив, що розглядаючи по суті спори у справах щодо оскарження рішення ВЛК, суд вправі перевірити законність висновку ВЛК лише в межах дотримання процедури прийняття цього висновку. Суд не може здійснювати власну оцінку підставності прийняття певного висновку, оскільки суди не є спеціалізованими установами в медичній сфері і тому оцінка підставності висновку ВЛК виходить за межі необхідного дослідження в контексті застосування норм матеріального права. Суд в межах розгляду справи не вправі надавати власну оцінку на предмет наявності підстав для визначення позивача таким, що придатний або не придатний до військової служби.

Адвокат Портянко Сергій

місто Кременчук