Чи достатньо знання Закону для перемоги у суді?
Біля каси чую розмову. Касирка відмовляється опрацювати платіж зі сплати податку. Мовляв під час повітряної тривоги заборонено. Тому банк, під час тривоги, обробляє виключно платежі по квартплаті. Логічно, бо за квартиру не дуже то й рветься народ платити. Тут вже як вхопив, то тримай міцно.
Думав розвернутися та піти геть. Та потім вирішив випробувати долю. Питаю як щодо доларів, чи не стане тривога на заваді? Касирка й питає, здати чи купити. Здати, кажу звісно, хіба ж я зовсім непритомний під час тривоги намагатися купувати долари. Тоді жодних питань. Тривога не завадила. Долари банк в мене купив.
Працювати чи ні під час тривоги наразі є питанням виключно охорони праці. Інших Законів які би обмежували право банку чи іншого закладу, підприємства працювати під час повітряної тривоги не існує. Працівника, в тому числі і працівника банку, не можна примусити працювати під час повітряної тривоги. Отже з моменту оголошення тривоги працівник вправі роботу полишити, хвіртку зачинити та чимдуж бігти до криївки.
Проте, усі клієнти банку, як споживачі, мають рівні права. Встановлення будь-яких переваг, застосування прямих або непрямих обмежень прав споживачів, відповідно до ст. 17 Закону «Про захист прав споживачів», не допускається, крім випадків, передбачених нормативно-правовими актами.
Тож, коли працівник
Банку відмовляється надавати послуги клієнту, за обставин коли
банківські послуги надавалися перед цим та продовжують надаватися після – це порушення. Порушення Закону тут начебто й очевидне. Маємо щонайменше непряме обмеження прав споживача – обмеження прав в залежності від виду банківської послуги якої потребує клієнт.
Але все не так просто. По-перше, в суді не буде клієнтів банку, яким послуги були надані.
В суді буде тільки особа, якій відмовили у наданні послуги. Ті щасливці, яким банк послуги надав, до суду не прийдуть. Викликати? Для цього треба встановити їх особу – практично неможливо. Навіть якщо суд задовольнить клопотання про розкриття банківської таємниці та витребування у Банку доказів, то й тоді навряд це допоможе знайти свідків. Бо у квитанції з оплати комунальних платежів буде вказана особа, на яку відкритий «особовий рахунок», а до банку міг прийти будь-хто. Хто міняв долари – то взагалі невідомо.
Якщо відома адреса квартири та данні власника особового рахунку, то з цього можна почати: відвідати квартиру, опитати мешканців. Навряд вони не знатимуть хто сплачує зазвичай за квартиру. Нікого немає вдома - сусідів розпитати. Раптом квартира здається в оренду, а власник має інше житло, у селі, наприклад.
Але для доведення факту надання послуг під час тривоги буде достатньо самого реєстру платежів за певний період. Якщо платежі проходять, то достатньо буде довести саму відмову в обробці певного виду платежів під час тривоги. Інколи усе буває простіше, ніж здається.
Проте на цьому проблеми не вичерпуються. Як довести, що тобі відмовили у наданні банківських послуг? Спитав та й пішов. Чи багато хто в такій ситуації зметикує записати точний час, адресу відділення, прізвище ім’я по-батькові касирки чи хоча б сфотографувати відділення зсередини з фіксацією дати, часу та місця розташування? Але ж це тільки початок, бо касирка щиро не пам’ятатиме за кілька місяців і самого факту, а ще може й не дуже щиро згадати, що клієнт сам відмовився від отримання послуги, бо кудись раптом пішов, можливо до «найближчого укриття», як радять під час оголошення тривоги.
До того ж тут конкуренція прав. Працівник не зобов’язаний працювати під час тривоги. Споживач має право отримувати банківські послуги без непрямих обмежень. Чиє право вагоміше? Право працівника на безпечні умови праці чи право клієнта на банківські послуги на рівних з іншими умовах? Чиєму праву суд надасть перевагу. Суд зважуватиме з точки зору пріоритетів, визначених Конституцією, звісно. Людина, її життя та здоров’я найвища цінність. А сплата податків та право на відповідну банківську послуги – то зачекає.
Проте, суд має зважати на конкретні обставини справи. Один той самий працівник банку, чиї життя та здоров’я проголошено найвищою цінністю, спокійно собі обробляв комунальні платежі та приймав долари, посеред цих буденних справ відмовився обробляти платіж зі сплати податку. Пославшись на тривогу. Чи справді тривога, за таких умов, була істотною перешкодою для надання банківських послуг чи все ж таки маємо справу із непрямим обмеженням прав споживача?
Тож рішення суду буде залежати і від того хто виступить переконливіше. Вчасно зверне зверне увагу судді на потрібні обставини справи, наведе аргументи та знайде потрібні слова у у потрібну мить.
Завдання, які доведеться вирішувати до ухвалення судом рішення у справі, а потім під час апеляцій та касацій, можна перелічувати нескінченно. Це зрозуміло.
Тож знання Закону добре, але це лише початок. Закон у суді не перемагає, бо він захищає обидві сторони спору.
Адвокат Портянко Сергій
місто Кременчук
Коментарі