Примусове лікування від наркоманії. Підстави та порядок направлення осіб, хворих на наркоманію, до спеціалізованих закладів
Не кожна особа, яка вживає наркотики, одразу направляється на примусове лікування. Примусовому лікуванню може бути піддана лише хвора на наркоманію особа.
Хворою на наркоманію, відповідно до ст. 1 Закону, вважається особа, яка, по-перше, має залежність від наркотичних чи психотропних речовин, а, по-друге, такій особі за результатами медичного обстеження, проведеного відповідно до цього Закону, встановлено діагноз "наркоманія".
Шлях до встановлення діагнозу складається з кількох етапів. Закон передбачає проведення медичного огляду та медичного обстеження осіб, щодо яких є підозри на наркоманію.
Медичний огляд осіб
проводиться за направленням поліцаїв. За результатами медичного огляду
особа може бути направлена на медичне обстеження.
Підставою для направлення на медичний огляд осіб, залежних від наркотичних (психотропних) речовин, є, відповідно до п. 2.2. Інструкції від 10 жовтня 1997 року, інформація, яка надійшла від підприємств, організацій, установ, засобів масової інформації або окремих громадян про те, що зазначені особи незаконно вживають наркотичні засоби або психотропні речовини чи перебувають у стані наркотичного сп'яніння.
Медичне обстеження проводиться за направленням лікаря-нарколога. На підставі медичного огляду лікар-нарколог, відповідно до п. 2.4. Інструкції від 10 жовтня 1997 року, встановлює стан сп'яніння або приймає рішення про необхідність стаціонарного обстеження, про що складає письмовий висновок та видає направлення на обстеження.
Якщо особа ухилятиметься від проходження медичного обстеження, то вона може бути доставлена до наркологічного закладу працівниками поліції.
Тільки після проходження медичного обстеження особа може бути визнана такою, що хворіє на наркоманію. За результатами обстеження встановлюється діагноз "наркоманія". Без встановлення такого діагнозу про жодне примусове лікування не може бути й мови.
Проте це ще не означає, що після обстеження та встановлення діагнозу особа буде одразу направлена на примусове лікування. Ставити питання про примусове лікування можна лише за умови, що хворий ухиляється від добровільного лікування або після лікування продовжує вживати наркотичні речовини. Але й цього замало. Потрібна заява до поліції або прокуратури.
Якщо через вживання наркотичних речовин особа поводиться небезпечно, наприклад вчиняє домашнє насильство або інші правопорушення, то близькі родичі або інші особи мають звернутися до Національної поліції чи прокуратури із заявою щодо небезпечної поведінки особи хворої на наркоманію.
Заява не обов’язково повинна містити вимогу про направлення на примусове лікування. Це може бути заява про вчинення хворим правопорушення, яке є небезпечним для інших осіб або самого хворого.
Отже, поліція матиме підстави розпочати підготовку матеріалів для звернення до суду з поданням про направлення хворої на наркоманію особи для примусового лікування за наявності таких умов:
- особа за результатами медичного обстеження визнана хворою з діагнозом «наркоманія»
- особа ухиляється від
добровільного лікування або після лікування продовжує вживати наркотичні
речовини
- особа внаслідок
вживання наркотичних речовин поводиться небезпечно
- близькі родичі чи
інші особи звернулися до поліції або прокуратури із заявою щодо небезпечної поведінки
хворої на наркоманію особи
Підготовка матеріалів для направлення хворих на наркоманію на примусове лікування та передача цих матеріалів до суду, відповідно до ч. 3 ст. 16 Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними», здійснюються органами Національної поліції у порядку, визначеному нормативним актом Міністерства внутрішніх справ України, центральних органів виконавчої влади, що забезпечують формування державної політики у сферах охорони здоров’я, обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів, протидії їх незаконному обігу, Офісу Генерального прокурора.
Інструкція про порядок підготовки матеріалів для направлення хворих на наркоманію на примусове лікування до спеціалізованих лікувальних закладів Міністерства охорони здоров'я України та передачі цих матеріалів до суду, затверджена наказом МВС України №477 від 07 липня 1995 року, втратила чинність. Натомість нового порядку підготовки таких матеріалів не ухвалено. Проте відсутність єдиного порядку підготовки матеріалів не може бути перешкодою для звернення поліції до суду з поданням про направлення особи, хворої на наркоманію, до закладу для примусового лікування, оскільки це передбачено Законом.
Хоча практика розгляду судами матеріалів про направлення осіб на примусове лікування від наркоманії не дуже велика, проте вона є. Наприклад Стрийський міськрайонний суд Львівської області розглянув матеріали Стрийського ВП ГУНП у Львівській області за зверненням про направлення на примусове лікування від наркоманії до спеціалізованого закладу охорони здоров`я. Суд відмовив у направленні особи до лікувального закладу через відсутність медичного обстеження.
Практична відсутність
матеріалів про направлення осіб, хворих на наркоманію, для примусового
лікування пояснюється тим, що переважно заходи з примусового лікування до таких
осіб вживаються судами під час розгляду кримінальних правопорушень, які
вчиняються особами, хворими на наркоманію.
Матеріали про направлення на примусове лікування осіб, хворих на наркоманію, розглядаються районним (міським) судом за місцем проживання особи або за місцем розташування органу поліції, який подав такі матеріали.
Матеріали розглядаються суддею у двадцятиденний строк з моменту їх надходження до суду у відкритому судовому засіданні та у присутності особи, щодо якої порушено таке клопотання, її законного представника, а за їх бажанням - і захисника.
В судовому засіданні перевіряються обґрунтованість медичного висновку про необхідність направлення особи на примусове лікування від наркоманії та інші фактичні дані, що доводять чи спростовують потребу застосування до особи такого лікування.
За потреби суд може запросити у засідання учасників медичної комісії, які проводили медичне обстеження хворого на наркоманію і склали медичний висновок про необхідність направлення його на примусове лікування, а також особи, що порушили таке клопотання – тобто родичі хворого та представники поліції.
За результатами розгляду матеріалів суд виносить мотивовану постанову про направлення особи на примусове лікування від наркоманії чи про відмову в такому лікуванні, на яку може бути подано апеляцію до апеляційного суду.
Виконує постанову суду про направлення особи на примусове лікування до спеціалізованого закладу поліція.
Варто зауважити, що особа може бути направлена на примусове лікуванні строком до одного року. Тож, якщо метою є спекатися клопоту, якого завдає особа, хвора на наркотичну залежність, та запобігти небезпекам від такої особи, то варто розглянути можливість отримання в суді обмежувального припису. Такий припис видається строком від одного до шести місяців та може продовжуватися за заявою зацікавленої особи.
Про порядок отримання обмежувального припису буде у наступних дописах.
Коментарі